Зародження перших форм страхування життя можна простежити ще в давнину. Так, деякі громади забезпечували сім’ї померлих членів певними формами соціального захисту. Такі звичаї існували у різних культурах і суспільствах, у древніх греків, римлян, арабів, китайців тощо. Вони були взірцем того, як суспільство може спільними зусиллями забезпечувати підтримку своїм членам у важкі моменти. Такі системи були формальними страховими інститутами, але надавали певний рівень соціального захисту.
Древній Рим
У Стародавньому Римі існувала особлива форма страхування життя солдатів. Держава утримувала невелику частину солдатської платні за рахунок майбутньої «пенсії». Якщо солдат гинув, то накопичена їм платня передавалася членам його сім’ї.
Середньовіччя
В епоху Середньовіччя виникли гільдії — об’єднання людей, які займаються одним і тим самим ремеслом чи торгівлею. Метою таких об’єднань був захист інтересів своїх членів, регулювання виробництва та торгівлі, та створення систем взаємної підтримки.
Гільдії розробляли правила та стандарти для своїх галузей, а також надавали соціальне забезпечення та допомогу членам у разі хвороби, смерті чи інших лих за рахунок коштів фонду, що формується із внесків за участь у гільдії. Вони враховували різні фактори ризику, включаючи умови життя та здоров’я членів.
Тонтини
У XVII столітті виникла форма взаємного забезпечення через тонтини. Вони були запропоновані неаполітанським банкіром Лоренцо де Тонті в XVII столітті і були колективними інвестиціями, пов’язаними з групою людей, територією або організацією. Учасники вносили певні суми в тонтину, і коли один з них помирав, його дивіденди розподілялися між живими. У разі смерті всіх учасників кінцевим вигодонабувачем ставала держава. Модель тонтін була заборонена через конфлікт інтересів та стимулювання інтересу до смерті учасників.
Незважаючи на це, тонтини вплинули на розвиток понять страхування та взаємодопомоги. Вони стали першою спробою використати закони ймовірності та очікуваної тривалості життя для встановлення щорічних виплат. Цей вид фінансової організації передбачив сучасніші форми страхування життя.
Перші страхові компанії
Бурный спрос на страхование жизни
Першою компанією зі страхування життя була “Amicable Society for Perpetual Assurance Office”, заснована в 1706 в Лондоні, Англія.
Протягом XVIII століття в Англії з’явилися й інші компанії, такі як “Equitable Life Assurance Society” (1762), яка стала першою, що використовувала статистику смертності та диференціацію тарифів залежно від віку та умов життя. Ці компанії заклали основи сучасної системи страхування життя.
О другій половині 18 століття у Сполучених Штатах та Великобританії з’явилися перші компанії, що спеціалізуються на страхуванні життя. Однією з них була The Presbyterian Ministers’ Fund в США, заснована в 1759 році. Вона надавала страхування життя духовенству.
За часів війн, таких як Громадянська війна у США та Перша світова війна, страхування життя набуло особливої актуальності. Багато військових отримували страхові поліси для забезпечення своїх сімей у разі загибелі.
Наприкінці 19 століття рівень медичних знань значно покращився, точність визначення ризиків та прогнозування тривалості життя стала вищою, що позначилося на страхуванні життя.
На початку 20 століття страхові компанії стали пропонувати складніші продукти по страхуванню життя, такі як універсальні та змінні життєві поліси, що інтегрують елементи інвестицій та накопичення капіталу. Страхові компанії розширили свій спектр послуг, включивши у страхування покриття інвалідності та критичних захворювань.
В останні десятиліття 20 століття та на початку 21 століття страхування життя активно впроваджує цифрові технології. Онлайн-продаж, використання аналітики даних та цифрові сервіси стали невід’ємною частиною галузі.
Весь цей шлях відображає постійне прагнення індустрії до адаптації до умов, що змінюються, і відповідності потребам клієнтів.
